ідеологізувати
Étymologie
- Verbe dérivé de ідеологія (« idéologie »), avec le suffixe -ізувати.
Verbe
ідеологізува́ти ideolohizuvaty \Prononciation ?\ perfectif et imperfectif intransitif de type 2a
- (Politique) Idéologiser.
Conjugaison
| Présent (Теперішній час) | Futur (Майбутній час) | Passé (Минулий час) | |
|---|---|---|---|
| я ідеологізу́ю | я ідеологізува́тиму | masculin : ідеологізува́в | pluriel : ідеологізува́ли |
| ти ідеологізу́єш | ти ідеологізува́тимеш | féminin : ідеологізува́ла | |
| він, вона́, воно́ ідеологізу́є | він, вона́, воно́ ідеологізува́тиме | neutre : ідеологізува́ло | |
| ми ідеологізу́ємо, ідеологізу́єм | ми ідеологізува́тимемо, ідеологізува́тимем | Impératif (Наказовий спосіб) | |
| ви ідеологізу́єте | ви ідеологізува́тимете | - | 2PS : ідеологізу́й |
| вони́ ідеологізу́ють | вони́ ідеологізува́тимуть | 1PP : ідеологізу́ймо | 2PP : ідеологізу́йте |
| Participe présent actif (Теперішній час - Активний дієприкметник) | Gérondif présent (Теперішній час - Дієприслівник) | ||
| - | ідеологізу́ючи | ||
| Participe passé actif (Минулий час - Активний дієприкметник) | Participe passé passif (Минулий час - Пасивний дієприкметник) | Participe adverbial (Минулий час - Безособова форма) | Gérondif passé (Минулий час - Дієприслівник) |
| - | ідеологізо́ваний | ідеологізо́вано | ідеологізува́вши |