чинбарювати
Étymologie
Verbe
чинбарюва́ти tšynbarjuvaty \Prononciation ?\ imperfectif intransitif de type 2a
- Pratiquer l’art de la tannerie, travailler le cuir.
Synonymes
Conjugaison
| Présent (Теперішній час) | Futur (Майбутній час) | Passé (Минулий час) | |
|---|---|---|---|
| я чинбарю́ю | я чинбарюва́тиму | masculin : чинбарюва́в | pluriel : чинбарюва́ли |
| ти чинбарю́єш | ти чинбарюва́тимеш | féminin : чинбарюва́ла | |
| він, вона́, воно́ чинбарю́є | він, вона́, воно́ чинбарюва́тиме | neutre : чинбарюва́ло | |
| ми чинбарю́ємо, чинбарю́єм | ми чинбарюва́тимемо, чинбарюва́тимем | Impératif (Наказовий спосіб) | |
| ви чинбарю́єте | ви чинбарюва́тимете | - | 2PS : чинбарю́й |
| вони́ чинбарю́ють | вони́ чинбарюва́тимуть | 1PP : чинбарю́ймо | 2PP : чинбарю́йте |
| Participe présent actif (Теперішній час - Активний дієприкметник) | Gérondif présent (Теперішній час - Дієприслівник) | ||
| - | чинбарю́ючи | ||
| Participe passé actif (Минулий час - Активний дієприкметник) | Participe passé passif (Минулий час - Пасивний дієприкметник) | Participe adverbial (Минулий час - Безособова форма) | Gérondif passé (Минулий час - Дієприслівник) |
| - | - | - | чинбарюва́вши |