уходити
Étymologie
Verbe
ухо́дити ukhodyty \Prononciation ?\ imperfectif intransitif de type 4c / perfectif[s] : ввійти́, увійти́
- Variante orthographique de вхо́дити (voir ce verbe).
- Partir (à une certaine distance), s’éloigner (d’un endroit).
- Être considéré.
- Дурний, коли мовчить, то за мудрого уходить. : Un imbécile qui se tait est considéré comme un sage.
Variantes
Synonymes
- (entrer, pénétrer dans un lieu) вступати, уступати, уходити
- (pénétrer à l’intérieur d'un endroit) ввіходити, вступати, заступати, заходити, ступати, увіходити, уступати, уходити
- (entrer dans un endroit en faisant beaucoup de bruit) ввалювати, ввалюватися, увалюватися
- (comprendre l’essence de quelque chose) ввіходити, вглиблюватися, вглиблятися, вникати, докопуватися, доходити, увіходити, уходити
- (considérer) вважатися
- (s’éloigner) проходити
- (sens divers) уклинюватися (coincer, bloquer quelqu’un dans un coin), продіставатися (traverser l’esprit), просякати, западати (atteindre l’âme), належати (appartenir), заглиблюватися (comprendre profondément)
Conjugaison
| Présent (Теперішній час) | Futur (Майбутній час) | Passé (Минулий час) | |
|---|---|---|---|
| я ухо́джу | я ухо́дитиму | masculin : ухо́див | pluriel : ухо́дили |
| ти ухо́диш | ти ухо́дитимеш | féminin : ухо́дила | |
| він, вона́, воно́ ухо́дить | він, вона́, воно́ ухо́дитиме | neutre : ухо́дило | |
| ми ухо́димо, ухо́дим | ми ухо́дитимемо, ухо́дитимем | Impératif (Наказовий спосіб) | |
| ви ухо́дите | ви ухо́дитимете | - | 2PS : ухо́дь |
| вони́ ухо́дять | вони́ ухо́дитимуть | 1PP : ухо́дьмо | 2PP : ухо́дьте |
| Participe présent actif (Теперішній час - Активний дієприкметник) | Gérondif présent (Теперішній час - Дієприслівник) | ||
| - | ухо́дячи | ||
| Participe passé actif (Минулий час - Активний дієприкметник) | Participe passé passif (Минулий час - Пасивний дієприкметник) | Participe adverbial (Минулий час - Безособова форма) | Gérondif passé (Минулий час - Дієприслівник) |
| - | - | - | ухо́дивши |