секретарювати
Étymologie
Verbe
секретарюва́ти sekretarjuvaty \Prononciation ?\ imperfectif intransitif de type 2a
- (Administration, Politique) Faire office de secrétaire.
Conjugaison
| Présent (Теперішній час) | Futur (Майбутній час) | Passé (Минулий час) | |
|---|---|---|---|
| я секретарю́ю | я секретарюва́тиму | masculin : секретарюва́в | pluriel : секретарюва́ли |
| ти секретарю́єш | ти секретарюва́тимеш | féminin : секретарюва́ла | |
| він, вона́, воно́ секретарю́є | він, вона́, воно́ секретарюва́тиме | neutre : секретарюва́ло | |
| ми секретарю́ємо, секретарю́єм | ми секретарюва́тимемо, секретарюва́тимем | Impératif (Наказовий спосіб) | |
| ви секретарю́єте | ви секретарюва́тимете | - | 2PS : секретарю́й |
| вони́ секретарю́ють | вони́ секретарюва́тимуть | 1PP : секретарю́ймо | 2PP : секретарю́йте |
| Participe présent actif (Теперішній час - Активний дієприкметник) | Gérondif présent (Теперішній час - Дієприслівник) | ||
| - | секретарю́ючи | ||
| Participe passé actif (Минулий час - Активний дієприкметник) | Participe passé passif (Минулий час - Пасивний дієприкметник) | Participe adverbial (Минулий час - Безособова форма) | Gérondif passé (Минулий час - Дієприслівник) |
| - | - | - | секретарюва́вши |
Prononciation
- Ukraine : écouter « секретарювати [Prononciation ?] »