радикалізуватися
Étymologie
- Verbe dérivé de радикалізувати (« radicaliser »), avec le suffixe -ся.
Verbe
радикалізува́тися radykalizuvatysja \Prononciation ?\ perfectif et imperfectif impersonnel intransitif pronominal de type 2a
- Être radicalisé, se radicaliser (sens passif).
Conjugaison
| Présent (Теперішній час) | Futur (Майбутній час) | Passé (Минулий час) | |
|---|---|---|---|
| - | - | masculin : радикалізува́вся, радикалізува́всь | pluriel : радикалізува́лися, радикалізува́лись |
| - | - | féminin : радикалізува́лася, радикалізува́лась | |
| радикалізу́ється | радикалізува́тиметься | neutre : радикалізува́лося, радикалізува́лось | |
| - | - | Impératif (Наказовий спосіб) | |
| - | - | - | 2PS : - |
| радикалізу́ються | радикалізува́тимуться | 1PP : - | 2PP : - |
| Participe présent actif (Теперішній час - Активний дієприкметник) | Gérondif présent (Теперішній час - Дієприслівник) | ||
| - | - | ||
| Participe passé actif (Минулий час - Активний дієприкметник) | Participe passé passif (Минулий час - Пасивний дієприкметник) | Participe adverbial (Минулий час - Безособова форма) | Gérondif passé (Минулий час - Дієприслівник) |
| - | - | - | радикалізува́вшись |