пілотуватися
Étymologie
- Verbe dérivé de пілотувати, avec le suffixe -ся.
Verbe
пілотува́тися pilotuvatysja \Prononciation ?\ imperfectif impersonnel intransitif pronominal de type 2a
- (Aéronautique, Automobile, ) Être piloté (sens passif).
Conjugaison
| Présent (Теперішній час) | Futur (Майбутній час) | Passé (Минулий час) | |
|---|---|---|---|
| - | - | masculin : пілотува́вся, пілотува́всь | pluriel : пілотува́лися, пілотува́лись |
| - | - | féminin : пілотува́лася, пілотува́лась | |
| пілоту́ється | пілотува́тиметься | neutre : пілотува́лося, пілотува́лось | |
| - | - | Impératif (Наказовий спосіб) | |
| - | - | - | 2PS : - |
| пілоту́ються | пілотува́тимуться | 1PP : - | 2PP : - |
| Participe présent actif (Теперішній час - Активний дієприкметник) | Gérondif présent (Теперішній час - Дієприслівник) | ||
| - | пілоту́ючись | ||
| Participe passé actif (Минулий час - Активний дієприкметник) | Participe passé passif (Минулий час - Пасивний дієприкметник) | Participe adverbial (Минулий час - Безособова форма) | Gérondif passé (Минулий час - Дієприслівник) |
| - | - | - | пілотува́вшись |