постояти
Étymologie
Verbe
посто́яти postojaty \Prononciation ?\ perfectif intransitif de type 5a^ / imperfectif[s] : стоя́ти
- Être debout.
Conjugaison
| Présent (Теперішній час) | Futur (Майбутній час) | Passé (Минулий час) | |
|---|---|---|---|
| - | я посто́ю | masculin : посто́яв | pluriel : посто́яли |
| - | ти посто́їш | féminin : посто́яла | |
| - | він, вона́, воно́ посто́їть | neutre : посто́яло | |
| - | ми посто́їмо, посто́їм | Impératif (Наказовий спосіб) | |
| - | ви посто́їте | - | 2PS : пості́й |
| - | вони́ посто́ять | 1PP : пості́ймо | 2PP : пості́йте |
| Participe présent actif (Теперішній час - Активний дієприкметник) | Gérondif présent (Теперішній час - Дієприслівник) | ||
| - | - | ||
| Participe passé actif (Минулий час - Активний дієприкметник) | Participe passé passif (Минулий час - Пасивний дієприкметник) | Participe adverbial (Минулий час - Безособова форма) | Gérondif passé (Минулий час - Дієприслівник) |
| - | - | - | посто́явши |