порятувати
Étymologie
Verbe
порятува́ти porjatuvaty \pɔrʲɐtʊˈʋate\ perfectif intransitif de type 2a / imperfectif[s] : рятува́ти
Conjugaison
| Présent (Теперішній час) | Futur (Майбутній час) | Passé (Минулий час) | |
|---|---|---|---|
| - | я поряту́ю | masculin : порятува́в | pluriel : порятува́ли |
| - | ти поряту́єш | féminin : порятува́ла | |
| - | він, вона́, воно́ поряту́є | neutre : порятува́ло | |
| - | ми поряту́ємо, поряту́єм | Impératif (Наказовий спосіб) | |
| - | ви поряту́єте | - | 2PS : поряту́й |
| - | вони́ поряту́ють | 1PP : поряту́ймо | 2PP : поряту́йте |
| Participe présent actif (Теперішній час - Активний дієприкметник) | Gérondif présent (Теперішній час - Дієприслівник) | ||
| - | - | ||
| Participe passé actif (Минулий час - Активний дієприкметник) | Participe passé passif (Минулий час - Пасивний дієприкметник) | Participe adverbial (Минулий час - Безособова форма) | Gérondif passé (Минулий час - Дієприслівник) |
| - | порято́ваний | порято́вано | порятува́вши |