нуліфікувати
Étymologie
- Étymologie manquante ou incomplète. Si vous la connaissez, vous pouvez l’ajouter en cliquant ici.
Verbe
нуліфікува́ти nulifikuvaty \Prononciation ?\ perfectif et imperfectif transitif de type 2a
Conjugaison
| Présent (Теперішній час) | Futur (Майбутній час) | Passé (Минулий час) | |
|---|---|---|---|
| я нуліфіку́ю | я нуліфікува́тиму | masculin : нуліфікува́в | pluriel : нуліфікува́ли |
| ти нуліфіку́єш | ти нуліфікува́тимеш | féminin : нуліфікува́ла | |
| він, вона́, воно́ нуліфіку́є | він, вона́, воно́ нуліфікува́тиме | neutre : нуліфікува́ло | |
| ми нуліфіку́ємо, нуліфіку́єм | ми нуліфікува́тимемо, нуліфікува́тимем | Impératif (Наказовий спосіб) | |
| ви нуліфіку́єте | ви нуліфікува́тимете | - | 2PS : нуліфіку́й |
| вони́ нуліфіку́ють | вони́ нуліфікува́тимуть | 1PP : нуліфіку́ймо | 2PP : нуліфіку́йте |
| Participe présent actif (Теперішній час - Активний дієприкметник) | Gérondif présent (Теперішній час - Дієприслівник) | ||
| - | - | ||
| Participe passé actif (Минулий час - Активний дієприкметник) | Participe passé passif (Минулий час - Пасивний дієприкметник) | Participe adverbial (Минулий час - Безособова форма) | Gérondif passé (Минулий час - Дієприслівник) |
| - | нуліфіко́ваний | нуліфіко́вано | нуліфікува́вши |