літографуватися
Étymologie
- Verbe dérivé de літографувати, avec le suffixe -ся.
Verbe
літографува́тися litohrafuvatysja \Prononciation ?\ imperfectif impersonnel intransitif pronominal de type 2a
- (Imprimerie) Être lithographié (au sens passif).
Conjugaison
| Présent (Теперішній час) | Futur (Майбутній час) | Passé (Минулий час) | |
|---|---|---|---|
| - | - | masculin : літографува́вся, літографува́всь | pluriel : літографува́лися, літографува́лись |
| - | - | féminin : літографува́лася, літографува́лась | |
| літографу́ється | літографува́тиметься | neutre : літографува́лося, літографува́лось | |
| - | - | Impératif (Наказовий спосіб) | |
| - | - | - | 2PS : - |
| літографу́ються | літографува́тимуться | 1PP : - | 2PP : - |
| Participe présent actif (Теперішній час - Активний дієприкметник) | Gérondif présent (Теперішній час - Дієприслівник) | ||
| - | літографу́ючись | ||
| Participe passé actif (Минулий час - Активний дієприкметник) | Participe passé passif (Минулий час - Пасивний дієприкметник) | Participe adverbial (Минулий час - Безособова форма) | Gérondif passé (Минулий час - Дієприслівник) |
| - | - | - | літографува́вшись |