льотчик-винищувач

Étymologie

De льо́тчик (« pilote ») et de вини́щувач (« destructeur »).

Nom commun

Cas Singulier Pluriel
Nominatif льо́тчик-вини́щувач льо́тчики-вини́щувачі
Génitif льо́тчика-вини́щувача льо́тчиків-вини́щувачів
Datif льо́тчикові-вини́щувачу
льо́тчику-вини́щувачеві		 льо́тчикам-вини́щувачам
Accusatif льо́тчика-вини́щувача льо́тчиків-вини́щувачів
Instrumental льо́тчиком-вини́щувачем льо́тчиками-вини́щувачами
Locatif на/у льо́тчикові-вини́щувачу
льо́тчику-вини́щувачеві
льо́тчику-вини́щувачі
льо́тчику-вини́щувачу		 на/у льо́тчиках-вини́щувачах
Vocatif льо́тчику-вини́щувачу льо́тчики-вини́щувачі
Nom de type 4a selon Zaliznyak

льо́тчик-вини́щувач \Prononciation ?\ masculin animé

  1. (Militaire) Pilote de chasse.
Cet article est issu de Wiktionnaire. Sauf mention contraire, le texte est disponible sous Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0. Des conditions supplémentaires peuvent s’appliquer aux fichiers multimédias.