застаріти
Étymologie
Verbe
заста́рі́ти zastarity \Prononciation ?\ perfectif intransitif de type 1a / imperfectif[s] : застаріва́ти
Conjugaison
| Présent (Теперішній час) | Futur (Майбутній час) | Passé (Минулий час) | |
|---|---|---|---|
| - | я заста́рі́ю | masculin : заста́рі́в | pluriel : заста́рі́ли |
| - | ти заста́рі́єш | féminin : заста́рі́ла | |
| - | він, вона́, воно́ заста́рі́є | neutre : заста́рі́ло | |
| - | ми заста́рі́ємо, заста́рі́єм | Impératif (Наказовий спосіб) | |
| - | ви заста́рі́єте | - | 2PS : заста́рі́й |
| - | вони́ заста́рі́ють | 1PP : заста́рі́ймо | 2PP : заста́рі́йте |
| Participe présent actif (Теперішній час - Активний дієприкметник) | Gérondif présent (Теперішній час - Дієприслівник) | ||
| - | - | ||
| Participe passé actif (Минулий час - Активний дієприкметник) | Participe passé passif (Минулий час - Пасивний дієприкметник) | Participe adverbial (Минулий час - Безособова форма) | Gérondif passé (Минулий час - Дієприслівник) |
| заста́рі́лий | - | - | заста́рі́вши |