грюкати
Étymologie
- Étymologie manquante ou incomplète. Si vous la connaissez, vous pouvez l’ajouter en cliquant ici.
Verbe
грю́кати hrjukaty \Prononciation ?\ imperfectif transitif de type 1a / perfectif[s] : грю́кнути
Conjugaison
| Présent (Теперішній час) | Futur (Майбутній час) | Passé (Минулий час) | |
|---|---|---|---|
| я грю́каю | я грю́катиму | masculin : грю́кав | pluriel : грю́кали |
| ти грю́каєш | ти грю́катимеш | féminin : грю́кала | |
| він, вона́, воно́ грю́кає | він, вона́, воно́ грю́катиме | neutre : грю́кало | |
| ми грю́каємо, грю́каєм | ми грю́катимемо, грю́катимем | Impératif (Наказовий спосіб) | |
| ви грю́каєте | ви грю́катимете | - | 2PS : грю́кай |
| вони́ грю́кають | вони́ грю́катимуть | 1PP : грю́каймо | 2PP : грю́кайте |
| Participe présent actif (Теперішній час - Активний дієприкметник) | Gérondif présent (Теперішній час - Дієприслівник) | ||
| - | грю́каючи | ||
| Participe passé actif (Минулий час - Активний дієприкметник) | Participe passé passif (Минулий час - Пасивний дієприкметник) | Participe adverbial (Минулий час - Безособова форма) | Gérondif passé (Минулий час - Дієприслівник) |
| - | - | - | грю́кавши |
Prononciation
- (Région à préciser) : écouter « грюкати [Prononciation ?] »