гебраїзувати
Étymologie
- Verbe dérivé de гебраїзм (« hébraïsme »), avec le suffixe -їзувати.
Verbe
гебраїзува́ти hebrajizuvaty \Prononciation ?\ perfectif et imperfectif transitif de type 2a
- (Linguistique) Hébraïser.
Conjugaison
| Présent (Теперішній час) | Futur (Майбутній час) | Passé (Минулий час) | |
|---|---|---|---|
| я гебраїзу́ю | я гебраїзува́тиму | masculin : гебраїзува́в | pluriel : гебраїзува́ли |
| ти гебраїзу́єш | ти гебраїзува́тимеш | féminin : гебраїзува́ла | |
| він, вона́, воно́ гебраїзу́є | він, вона́, воно́ гебраїзува́тиме | neutre : гебраїзува́ло | |
| ми гебраїзу́ємо, гебраїзу́єм | ми гебраїзува́тимемо, гебраїзува́тимем | Impératif (Наказовий спосіб) | |
| ви гебраїзу́єте | ви гебраїзува́тимете | - | 2PS : гебраїзу́й |
| вони́ гебраїзу́ють | вони́ гебраїзува́тимуть | 1PP : гебраїзу́ймо | 2PP : гебраїзу́йте |
| Participe présent actif (Теперішній час - Активний дієприкметник) | Gérondif présent (Теперішній час - Дієприслівник) | ||
| - | гебраїзу́ючи | ||
| Participe passé actif (Минулий час - Активний дієприкметник) | Participe passé passif (Минулий час - Пасивний дієприкметник) | Participe adverbial (Минулий час - Безособова форма) | Gérondif passé (Минулий час - Дієприслівник) |
| - | гебраїзо́ваний | гебраїзо́вано | гебраїзува́вши |