відчинити
Étymologie
Verbe
відчини́ти vidtšynyty \Prononciation ?\ perfectif transitif de type 4c / imperfectif[s] : відчиня́ти
- Ouvrir, déverrouiller.
- відчини́ти две́ри : ouvrir la porte.
- відчини́ти хві́ртку : ouvrir le portillon.
Prononciation
- Ukraine : écouter « відчинити [Prononciation ?] »
Conjugaison
| Présent (Теперішній час) | Futur (Майбутній час) | Passé (Минулий час) | |
|---|---|---|---|
| - | я відчиню́ | masculin : відчини́в | pluriel : відчини́ли |
| - | ти відчи́ниш | féminin : відчини́ла | |
| - | він, вона́, воно́ відчи́нить | neutre : відчини́ло | |
| - | ми відчи́нимо, відчи́ним | Impératif (Наказовий спосіб) | |
| - | ви відчи́ните | - | 2PS : відчини́ |
| - | вони́ відчи́нять | 1PP : відчині́мо / відчині́м | 2PP : відчині́ть |
| Participe présent actif (Теперішній час - Активний дієприкметник) | Gérondif présent (Теперішній час - Дієприслівник) | ||
| - | - | ||
| Participe passé actif (Минулий час - Активний дієприкметник) | Participe passé passif (Минулий час - Пасивний дієприкметник) | Participe adverbial (Минулий час - Безособова форма) | Gérondif passé (Минулий час - Дієприслівник) |
| - | відчи́нений | відчи́нено | відчини́вши |