відлітографувати
Étymologie
- Verbe dérivé de літографувати (« lithographier »), avec le préfixe від- (« depuis »).
Verbe
відлітографува́ти vidlitohrafuvaty \Prononciation ?\ perfectif transitif de type 2a
- (Imprimerie) Imprimer à partir d'une lithographie.
Conjugaison
| Présent (Теперішній час) | Futur (Майбутній час) | Passé (Минулий час) | |
|---|---|---|---|
| - | я відлітографу́ю | masculin : відлітографува́в | pluriel : відлітографува́ли |
| - | ти відлітографу́єш | féminin : відлітографува́ла | |
| - | він, вона́, воно́ відлітографу́є | neutre : відлітографува́ло | |
| - | ми відлітографу́ємо, відлітографу́єм | Impératif (Наказовий спосіб) | |
| - | ви відлітографу́єте | - | 2PS : відлітографу́й |
| - | вони́ відлітографу́ють | 1PP : відлітографу́ймо | 2PP : відлітографу́йте |
| Participe présent actif (Теперішній час - Активний дієприкметник) | Gérondif présent (Теперішній час - Дієприслівник) | ||
| - | - | ||
| Participe passé actif (Минулий час - Активний дієприкметник) | Participe passé passif (Минулий час - Пасивний дієприкметник) | Participe adverbial (Минулий час - Безособова форма) | Gérondif passé (Минулий час - Дієприслівник) |
| - | відлітографо́ваний | відлітографо́вано | відлітографува́вши |