врятувати
Étymologie
Verbe
врятува́ти vrjatuvaty \Prononciation ?\ perfectif intransitif de type 2a / imperfectif[s] : рятува́ти, урято́вувати, врято́вувати
Synonymes
Notes
Les formes врятува́ти (utilisé après des voyelles) et урятува́ти (utilisé après des consonnes ou en début de phrase) diffèrent au niveau de la prononciation mais sont considérées comme des variantes du même mot.
Conjugaison
| Présent (Теперішній час) | Futur (Майбутній час) | Passé (Минулий час) | |
|---|---|---|---|
| - | я вряту́ю | masculin : врятува́в | pluriel : врятува́ли |
| - | ти вряту́єш | féminin : врятува́ла | |
| - | він, вона́, воно́ вряту́є | neutre : врятува́ло | |
| - | ми вряту́ємо, вряту́єм | Impératif (Наказовий спосіб) | |
| - | ви вряту́єте | - | 2PS : вряту́й |
| - | вони́ вряту́ють | 1PP : вряту́ймо | 2PP : вряту́йте |
| Participe présent actif (Теперішній час - Активний дієприкметник) | Gérondif présent (Теперішній час - Дієприслівник) | ||
| - | - | ||
| Participe passé actif (Минулий час - Активний дієприкметник) | Participe passé passif (Минулий час - Пасивний дієприкметник) | Participe adverbial (Минулий час - Безособова форма) | Gérondif passé (Минулий час - Дієприслівник) |
| - | врято́ваний | врято́вано | врятува́вши |