вишколювати
Étymologie
- Étymologie manquante ou incomplète. Si vous la connaissez, vous pouvez l’ajouter en cliquant ici.
Verbe
вишко́лювати vyškoljuvaty \Prononciation ?\ imperfectif transitif de type 2a / perfectif[s] : ви́школити
- Former (à un métier par un apprentissage).
Conjugaison
| Présent (Теперішній час) | Futur (Майбутній час) | Passé (Минулий час) | |
|---|---|---|---|
| я вишко́люю | я вишко́люватиму | masculin : вишко́лював | pluriel : вишко́лювали |
| ти вишко́люєш | ти вишко́люватимеш | féminin : вишко́лювала | |
| він, вона́, воно́ вишко́лює | він, вона́, воно́ вишко́люватиме | neutre : вишко́лювало | |
| ми вишко́люємо, вишко́люєм | ми вишко́люватимемо, вишко́люватимем | Impératif (Наказовий спосіб) | |
| ви вишко́люєте | ви вишко́люватимете | - | 2PS : вишко́люй |
| вони́ вишко́люють | вони́ вишко́люватимуть | 1PP : вишко́люймо | 2PP : вишко́люйте |
| Participe présent actif (Теперішній час - Активний дієприкметник) | Gérondif présent (Теперішній час - Дієприслівник) | ||
| - | вишко́люючи | ||
| Participe passé actif (Минулий час - Активний дієприкметник) | Participe passé passif (Минулий час - Пасивний дієприкметник) | Participe adverbial (Минулий час - Безособова форма) | Gérondif passé (Минулий час - Дієприслівник) |
| - | - | - | вишко́лювавши |