виростати
Étymologie
- Verbe dérivé de ростати, avec le préfixe ви-.
Verbe
вироста́ти vyrostaty \Prononciation ?\ imperfectif intransitif de type 1a / perfectif[s] : ви́рости
Conjugaison
| Présent (Теперішній час) | Futur (Майбутній час) | Passé (Минулий час) | |
|---|---|---|---|
| я вироста́ю | я вироста́тиму | masculin : вироста́в | pluriel : вироста́ли |
| ти вироста́єш | ти вироста́тимеш | féminin : вироста́ла | |
| він, вона́, воно́ вироста́є | він, вона́, воно́ вироста́тиме | neutre : вироста́ло | |
| ми вироста́ємо, вироста́єм | ми вироста́тимемо, вироста́тимем | Impératif (Наказовий спосіб) | |
| ви вироста́єте | ви вироста́тимете | - | 2PS : вироста́й |
| вони́ вироста́ють | вони́ вироста́тимуть | 1PP : вироста́ймо | 2PP : вироста́йте |
| Participe présent actif (Теперішній час - Активний дієприкметник) | Gérondif présent (Теперішній час - Дієприслівник) | ||
| - | вироста́ючи | ||
| Participe passé actif (Минулий час - Активний дієприкметник) | Participe passé passif (Минулий час - Пасивний дієприкметник) | Participe adverbial (Минулий час - Безособова форма) | Gérondif passé (Минулий час - Дієприслівник) |
| - | - | - | вироста́вши |