винищити
Étymologie
Verbe
ви́нищити vynyštšyty \Prononciation ?\ perfectif transitif de type 4a / imperfectif[s] : вини́щувати
Conjugaison
| Présent (Теперішній час) | Futur (Майбутній час) | Passé (Минулий час) | |
|---|---|---|---|
| - | я ви́нищу | masculin : ви́нищив | pluriel : ви́нищили |
| - | ти ви́нищиш | féminin : ви́нищила | |
| - | він, вона́, воно́ ви́нищить | neutre : ви́нищило | |
| - | ми ви́нищимо, ви́нищим | Impératif (Наказовий спосіб) | |
| - | ви ви́нищите | - | 2PS : ви́нищ |
| - | вони́ ви́нищать | 1PP : ви́нищмо | 2PP : ви́нищте |
| Participe présent actif (Теперішній час - Активний дієприкметник) | Gérondif présent (Теперішній час - Дієприслівник) | ||
| - | - | ||
| Participe passé actif (Минулий час - Активний дієприкметник) | Participe passé passif (Минулий час - Пасивний дієприкметник) | Participe adverbial (Минулий час - Безособова форма) | Gérondif passé (Минулий час - Дієприслівник) |
| - | ви́нищений | ви́нищено | ви́нищивши |