апо-
Étymologie
- Du grec ancien ἀπό, apó (« loin »).
Préfixe
апо- \Prononciation ?\ ou апо́ \Prononciation ?\
- Préfixe quelquefois accentué correspondant au préfixe français apo-.
Dérivés
- аповінкаміновий
- апогамія
- апогамний
- апогамно
- апогей
- апогейний
- апокаліпсис
- апокаліпсичний
- апокаліпсичність
- апокаліптичний
- апокаліптичність
- апокатастасис
- апокриновий
- апокриф
- апокрифічний
- апокрифічність
- аполог
- апологет
- апологетизація
- апологетизований
- апологетизування
- апологетизувати
- апологетизуватися
- апологетика
- апологетичний
- апологетка
- апологізація
- апологізований
- апологізування
- апологізувати
- апологізуватися
- апологіст
- апологічний
- апологічність
- апологія
- апоміксис
- апоморфін
- апоморфія
- апоморфність
- апоневроз
- апоневротичний
- апоплексичний
- апоплексія
- апоплектик
- апоплектичний
- апоселеній
- апоспорія
- апостематозний
- апостиль
- апостол
- апостолат
- апостолів
- апостолівський
- апостольство
- апостольський
- апостроф
- апострофа
- апотеозований
- апотеозувати
- апофат
- апофатичний
- апофегма
- апофема
- апофеоз
- апофеозний
- апофермент
- апофіз
- апофіза
- апофіт
- апофітний
- апохромат
- апоцентр